Людей у більшості світів вважають наймолодшим із поширених народів: вони прийшли у світ пізно й живуть недовго порівняно з дворфами, ельфами й драконами. Можливо, саме через коротке життя вони прагнуть досягти якомога більшого за відведені роки, а може, хочуть щось довести старшим народам — і тому зводять могутні імперії на завоюваннях і торгівлі. Хоч що ними рухає, люди — новатори, звершувачі й першопрохідці світів.

Типової людини не існує: схильність до мандрів і завоювань зробила людей найрозмаїтішими на вигляд серед поширених народів. Вони дорослішають наприкінці підліткового віку й рідко доживають до сотні років. Осівши, люди будують міста на віки й королівства, що стоять століттями, а їхні культури зберігають традиції, давніші за памʼять будь-якої окремої людини.

Люди, що шукають пригод, — найсміливіші й найамбітніші представники сміливого й амбітного народу: вони прагнуть слави, сили, багатства й визнання.